«Досвід минулого року дозволив Лізі мусульманок України урізноманітнити форми культурно-просвітньої роботи» — Ніяра Мамутова

До роботи в умовах карантинних обмежень під час Рамадану Ліга мусульманок України цього року підійшла озброєна досвідом минулого року.

 

продуктові набори нужденним«Цього року ми зустріли Рамадан підготовленіші до діяльности в умовах карантинних обмежень, — розповідає голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова. — Торік, коли ми стикнулися з неможливістю реалізувати багато проєктів і програм через „локдаун“, здійснювати звичні форми поклоніння, нам було трохи складно опанувати себе та переформатувати діяльність. Цього року ми заздалегідь спланували роботу, взявши до уваги можливі обмеження: організували онлайн-програми, підготували лекції на важливі теми, прямі етери в соціальних мережах, зокрема для юних мусульман — у нас були прямі етери для дітей молодшого віку та для підлітків. Для найменших ці уроки чергували з майстер-класами. Ще перед настанням священного місяця для волонтерів почалися заняття з акиди (основ мусульманського віровчення. — Ред.), і до кінця місяця ми завершили цей курс лекцій — буде іспит, а після видамо сертифікати».

 

Особливу увагу, за словами Ніяри Мамутової, приділяли спільному читанню Корану. Там, де умови «червоної зони» не дозволяли збиратися, читання Корану відбувалося онлайн. Це, до речі, забезпечило участь мусульманок не тільки з цих міст, а й охочих сестер із цілої країни.

 

«Таким чином, з одного боку карантинні обмеження допомогли розширити географію і кількість учасниць, які мали можливість приєднатися до читання Корану, перебуваючи в найвіддаленіших населених пунктах, — каже голова організації. — Але, якщо чесно, ми всі втомилися від неможливости насолодитися безпосереднім спілкуванням, відчути цю радість, ці емоції, почуття єднання — особливо під час спільних іфтарів, молитов. Утім ці онлайн-заняття, конференції дають можливість у режимі реального часу поставити якісь питання, прокоментувати, поділитися своїм баченням ситуації, і багато сестер, особливо звідти, де нема мусульманських громад, дякують за таку можливість».

 

продуктові набори нужденнимОкрім культурно-просвітніх, освітніх програм, активістки й волонтерки організацій, що  входять до ЛМУ, не забували про добродійність. Вони брали участь в акціях роздачі продуктових наборів малозабезпеченим сім’ям, збирали кошти на подарунки для дітей (акція «Подаруй радість»).

 

Навіть у період найбільших карантинних обмежень мусульманки не забували про найзнедоленіших співгромадян і збирали кошти на продукти для приготування щотижневих обідів для бездомних, придбання медикаментів і засобів гігієни, а ще організовували збір одягу для них. Так, у Запоріжжі акції «Нагодуй голодного» проводили на залізничному вокзалі «Запоріжжя-2».

 

гарячі обіди для безхатченків«Припинити роздачу обідів мусульманки не могли собі дозволити, розуміючи, що для більшости бездомних це єдина можливість хоча б раз на тиждень отримати повноцінну їжу. <…> Альхамдулілляг, ми не спиняли наші акції, хоча цього року через карантин і ремонт у мечеті готуємо обіди не в ІКЦ. Розподілили обов’язки, і кожна сестра готує частина обіду у себе вдома, а потім привозимо все до місця роздачі. Альхамдулілляг, даємо цьому раду, хоч були побоювання, що під час посту це ще й додаткові фізичні навантаження — і не тільки в процесі приготування цих обідів, коли кожна сестра практично пів дня проводить на ногах біля плити. Потім ми тягаємо ці важкі каструлі, потім роздача, потім везеш додому посуд і миєш його… Але це все компенсується вдячністю в очах людей, і ми не можемо обдурити їхні сподівання», — каже Ніяра Мамутова.

 

За її словами, в період Рамадану посилився інтерес ЗМІ до теми мусульманського посту. Зокрема, завдяки співпраці з Державною службою з питань етнополітики та свободи совісти, Ліга мусульманок України розміщувала на спеціально створеному сайті «Нова бібліотека Софії-Мудрости» матеріали, що пояснюють немусульманам значення та традиції священного місяця, тож арсенал можливостей культурно-просвітньої, освітньої діяльности поповнився ще одним майданчиком, що сприятиме донесенню до суспільства неспотвореної інформації про іслам і мусульман, у тому числі про справжній стан і статус жінки в ісламі.

Вишиванка для мусульманок — це історія, культура та самоідентифікація

Вишиванка для мусульманок — це історія, культура та самоідентифікація

22 травня мусульманки Сум організували захід до Дня вишиванки. До ісламського культурного центра міста запросили дітей, підлітків та їхніх матусь, а також студенток із різних країн — звичайно, гості прийшли у вишиванках. Учасники зустрічі дізналися про історію виникнення свята, традиції вишивання, розмаїття та значення орнаментів і кольорів, а також про те, чим відрізнявся орнамент у регіонах України.

 

— Майже такий захід ми проводили чотири роки тому до Всесвітнього дня хіджабу. Тоді всім сподобалося, й ми вирішили провести захід в оновленому вигляді з нагоди Всесвітнього дня вишиванки, — каже голова Вишиванка для мусульманок — це історія, культура та самоідентифікаціяжіночої громадської організації «Амалія» Анжела Хуснутдінова.До того ж мусульманки в нашій країні залюбки носять вишиванки, дотримуючись релігійних норм.

 

Охочі могли приміряти намітку, що їм вив’язувала активістка та викладачка ГО «Амалія» Євгенія Камінська:

 

— Виготовляли тканину з льону, вибілювали й шили сорочки, а серпанок, найтоншу тканину, використовували як намітку. Довжина її була від трьох метрів. Деяким дівчатам було так цікаво, як можна покрити голову такою наміткою, що вони попросили провести майстер-клас, — розповідає вона.

 

Вишиванка для мусульманок — це історія, культура та самоідентифікаціяНаприкінці заходу відбувся невеликий конкурс: діти поділилися на три групи, й кожна намалювала чоловічу та жіночу сорочки, оздобивши їх певними орнаментами та кольорами. А після було смачне чаювання з короваєм.

 

Сподіваємося, наступного року ще більше людей долучиться до Дня вишиванки, адже це не просто українське вбрання, — додає Євгенія Камінська.

Поспішайте забронювати путівки для своїх дітей у халяльний табір «Дружба»

Поспішайте забронювати путівки для своїх дітей у халяльний табір «Дружба»

Ліга мусульманок України та Всеукраїнська асоціація «Альраід» уже кілька років надають можливість дітям із мусульманських сімей провести частину канікул у халяльних оздоровчих таборах. Цей рік не винятком, і відпочинок у мальовничих Карпатах у таборі «Дружба», що припав до душі юним мусульманам, знову чекає на них від 1 по 11 липня 2021 року.

 

Організатори на перше місце ставлять турботу про здоров’я та безпеку дітей, тому крім триразового екологічно чистого халяльного харчування передбачили й цілодобовий медичний супровід: серед персоналу табору — кваліфікований лікар.

 

Десятиденна програма табору для дітей і підлітків 9–14 років вельми насичена: різноманітні майстер-класи, тренінги, квести, конкурси, ігри на свіжому повітрі, заняття спортом (футбол, волейбол, настільний теніс, стрільба з лука, плавання в басейні, всілякі естафети). Деякі заняття проводитимуть окремо для хлопчиків і дівчат.

 

А ще на  дітей і підлітків чекають походи та екскурсії з вихователями, що говорять українською, кримськотатарською, арабською, англійською та російською мовами, а також вечори при вогнищі з пізнавальними бесідами.

 

Подбали організатори табору і про духовні потреби юних відпочивальників: у програмі є уроки з читання Корану та колективні молитви.

 

Також буде забезпечений фото- й відеосупровід табірної зміни, тож кожна дитина зможе будь-коли оживити спогади та враження про час, проведений у таборі «Дружба», та поділитися ними з рідними, близькими та друзями.

 

Табір розташується на комфортній турбазі, що має все необхідне для забезпечення санітарно-гігієнічних потреб відпочивальників.

 

Вартість відпочинку — 7 500 гривень (без вартости проїзних квитків до місця розташування табору), передбачена знижка 5% на путівки для 2-ї та 3-ї дитини з однієї сім’ї.

 

Радимо поквапитися забронювати путівки — тим, хто оплатить поїздку до 1 червня, гарантоване одне місце для проїзду з групою до місця відпочинку. Кількість місць обмежена.

 

Запис та деталі — за телефоном +38 093 993-81-59.